Поради батькам щодо підготовки дитини до
навчання в школі
Одне з першочергових
завдань сім’ї – забезпечити загальну підготовленість дитини до школи. Вона
полягає в тому, щоб сприяти її нормальному фізичному розвитку, виробленню санітарно-гігієнічних
навичок, умінь самообслуговування і побутової праці.
Значне місце у родинному вихованні має зайняти процес налаштування дитини
на школу, на серйозну навчальну працю, тобто формування її психологічної
підготовленості до навчання. Батькам треба пам’ятати, що головним у цій роботі
мають стати найрізноманітніші засоби заохочення, а не примусу. Виховну роботу
слід будувати на перспективі радісного очікування дня, коли малюк стане
школярем; переконувати, що навчання в школі – це серйозна праця, в результаті
якої дитина пізнає багато нового.
Важливим завданням у період підготовки дитини до школи має стати виховання
у майбутніх школярів почуття відповідальності, самостійності, організованості,
готовності трудитися (безперечно, з урахуванням вікових особливостей дитини);
формування правильних моральних засад, що передбачає виховання товариськості,
готовність поділитися, поступитися, прийти на допомогу іншим.
Що таке шкільна зрілість?
Традиційно виділяють три аспекти шкільної зрілості: інтелектуальний,
емоційний і соціальний.
Інтелектуальна зрілість для віку 6-7 років – це вміння виділяти фігуру із тла,
відтворювати зразок, здатність концентрувати увагу, встановлювати зв’язки між
явищами і подіями, логічно запам’ятовувати, а також розвиток тонких рухів руки
і їх координації.
Емоційна зрілість – це здатність до ослаблення безпосередніх, імпульсивних
реакцій і вміння тривало виконувати не дуже привабливу роботу, тобто розвиток
довільності поведінки.
Соціальна зрілість – це наявність у дитини потреби у спілкуванні з однолітками
й уміння підкоряти свою поведінку законам дитячих груп, здатність приймати роль
учня, уміння слухати і виконувати вказівки вчителя. Отже, за основу готовності
до школи приймається необхідний рівень розвитку дитини, без якого вона не може
успішно навчатися у школі.
Батькам слід пам’ятати, що не кожна дитина може піти до школи й успішно
навчатися. Річ у тім, що шлях розвитку кожної дитини індивідуальний. Хтось
починає раніше за інших ходити, але потім довго не говорить, хтось, навпаки, не
вміє усміхатися, зате починає говорити цілими фразами і добре запам’ятовує
букви. Тому до шкільного віку діти мають різний багаж досвіду – знання, уміння,
навички, звички. Безсумнівно, що згодом кожна з них навчиться читати і рахувати
і навіть стане грамотною, але до моменту вступу до школи важливіше мати не
певні сформовані навички, а здатність сприймати і засвоювати новий
матеріал, тобто здатність дитини до навчання.
Отже,
оскільки шкільна зрілість, як і загалом увесь розвиток дитини, підкоряється
закону нерівномірності психічного розвитку, кожна дитина має свої сильні
сторони і зони найбільшої уразливості.
З метою вивчення потреб, нахилів, інтересів дитини, стилю спілкування у
родині доцільно проводити анкетування батьків. Батьки можуть заповнювати анкети
вдома, на батьківських зборах, під час співбесіди, консультації.
Оцінити
підготовленість своєї дитини до школи батькам допоможе наступний тест.
Збираємо дитину до
школи
Шість рокiв
пролетiли як мить, i зовсiм скоро Ваше маля стане щасливим першокласником. Новi
клопоти, новi турботи — адже стiльки всього потрiбно зiбрати до школи. Як не
розгубитися в морi пропозицiй?
Найголовнiше в
життi майбутнього першокласника — це шкiльний ранець, адже саме вiд його ваги i
форми залежить здоров'я Вашої дитини. Деякi дiти, прагнучи виглядати дорослiше,
вмовляють своїх батькiв не на ранцi, а на портфелi. В портфеля немає лямок i
його носять в однiй руцi — зовсiм як дорослi. У жодному випадку не пiддавайтеся
на подiбнi вмовляння до старших класiв! Носiння важкого портфеля може викликати
порушення постави, спровокувати викривлення хребта i захворювання нирок.
Ранець, навпаки, здатний допомогти в пiдтримцi постави — у нього жорстка
спинка, яка буває i спецiальною ортопедичною. Згiдно з санiтарно-гiгiєнiчними
нормами шкiльний ранець має бути виготовлений з гiгiєнiчного
водовiдштовхувального легкого матерiалу, забезпечений свiтловiдбивачами i
еластичними лямками. Крiм того, на кожному виробi обов'язково має бути
проставлене маркування, для якого вiку призначений даний ранець.
Чим бiльше вiддiлень в ранцi,
тим краще. У такому разi в ньому буде бiльше порядку i потрiбну рiч не
доведеться дiставати з дна.
Ранець для першокласника
повинен важити не бiльше 500 – 700 г (порожнiй) i мати лямки шириною не менше
35 мм, прошитi ущiльнювачем, щоб вони не рiзали плечi i дитина не вiдчувала
бiль i дискомфорт при носiннi ранця. По санiтарних нормах нашої країни шкiльний
ранець разом зi всiм вмiстом не повинен важити бiльше трьох кiлограмiв.
Прослiдкуйте, щоб лямки ранця
були забезпеченi ремiнцями для регулювання довжини. Тодi дитина легко зможе надiти
його i в теплу, i в холодну пору року.
Ранець повинен добре тримати
форму i не деформуватися при складаннi шкiльного приладдя.
Спинка ранця обов'язково має бути
жорсткою i бажано анатомiчною. По ширинi ранець не має бути ширшим за плечi
дитини. Верхнiй край — не вищим за рiвень плечей, а нiжнiй — не нижчим за
стегна.
Недорогi ранцi можуть бути
забарвленi нестiйкою фарбою, тому якщо Ви не хочете, щоб одразу ж в перший день
шкiльна форма була безповоротно зiпсована, проведiть невеликий дослiд: злегка
намочiть край носової хустки i з зусиллям проведiть по ранцю. Якщо хустинка не
пофарбувалася, значить все в порядку.
Пiсля покупки стежте, щоб Ваша
дитина носила ранець на спинi на обох плечах, а не на одному. Носiння ранця на
одному плечi може завдати серйозної шкоди хребту. Також, в ранцi мають бути
лише необхiднi в даний день пiдручники i приладдя, щоб дитя не
перенавантажувалося. Домовитеся з педагогом, щоб частина навчальних посiбникiв,
якими не користуються щодня, зберiгалася в класi (пластилiн, фарби, альбом i
iн.).
Ну ось, з ранцем усе бiльш або
менш зрозумiло. Поговоримо про iнше шкiльне приладдя.
Шкiльне приладдя — це ручки,
олiвцi, зошити i тому подiбне, але прийшовши в магазин канцелярських
товарiв i зiткнувшись з рiзноманiттям вибору, доводиться, часом, користуватися
допомогою продавця. А якщо в магазинi ажiотаж i продавець лише мрiє про зайву
пару рук i не встигає вiдповiдати на чисельнi питання?
Почнемо з головного — з
ручки. Здавалося б, з тих пiр, як з вжитку вийшли чорнильне пiр'я i
чорнильницi-нерозливайки, вибiр ручки став простiшим. З одного боку, дiйсно
так, але не все так просто. Головна вимога до ручки для першокласника — її
невелика вага. Маленькi пальчики не зможуть довго утримувати масивну товсту ручку,
тому забудьте про багатоколiрнi ручки, якi мiстять в собi декiлька стрижнiв
рiзних кольорiв i не вiдрiзняються особливою «стрункiстю». Прослiдкуйте, щоб на
корпусi ручки було менше «наворотiв» i всяких непотрiбних пристосувань, якi,
може i прикрашають її, але вiдволiкають увагу i iнколи спричиняють незручностi.
Поверхня ручки має бути ребристою, щоб її зручно було тримати i вона не
зiсковзувала.
Ручки бувають
кульковими, гелевими i капiлярними. Для першокласника краще придбати давню
добру кулькову ручку. Гелевими та капiлярними ручками, звичайно, легко писати,
але вони швидко закiнчуються i, крiм того, багато вчителiв все ж вважають, що
починати необхiдно з кулькової ручки.
Другий за важливiстю
предмет пiсля ручки — олiвець. Олiвцi бувають двох видiв: простi i кольоровi.
Ми поговоримо про вимоги до простого олiвця, але в принципi, практично все з
них можна застосувати i до кольорових.
Простi олiвцi
розрiзняються за жорсткiстю грифеля. Жорсткi i м'якi олiвцi залежно вiд країни-виробника
маркуються або латинськими буквами «Н», «В», або росiйськими «Т» i «М». Мiра
жорсткостi або м'якостi позначається цифрами. Так, для письма потрiбнi олiвцi з
маркуванням «ТМ» – «2М» або латинськими буквами «НВ» – «2В». Для креслення —
«3Т», «ТМ», «М» або «3Н», «НВ», «В». Для малювання — «3М» – «8М» або «3В» –
«8В».
Краще, якщо корпус
олiвця виконаний з пластика. Такий корпус пластичний i грифель в ньому не
зламається.
Основну незручнiсть
спричиняє те, що олiвцi потрiбно постiйно заточувати. Тому потрiбно або
придбати точилку, або такi олiвцi, якi виконанi за принципом ручки i грифель в
них змiнний.
Для виправлення помилок,
зроблених при записi олiвцем, знадобиться гумка. Гумки бувають двох видiв:
шкiльнi i професiйнi. Шкiльнi, як правило, недорогi i недовговiчнi. Професiйнi
гумки бiльше коштують, довше служать i якiснiше виконують свою роботу. Крiм
того, всi гумки вiдрiзняються мiрою жорсткостi. М'якi гумки стирають написане
м'яким олiвцем i не деформують папiр. Жорсткою гумкою можна стерти навiть слiд
вiд кулькової ручки, але при цьому залишиться помiтна область стирання.
Важливе для школяра i ще
одне шкiльне приладдя — пенал. Саме завдяки ньому всi ручки i олiвцi
зберiгаються разом, а не валяються по всьому ранцю i не бруднять все пiдряд.
Пенал може бути жорстким, зробленим з дерева або пластмаси, або м'яким,
зробленим з тканини i пластика. М'якi пенали мають бiльшу перевагу, оскiльки
якщо i впадуть випадково, то не розколються i не зламаються.
При покупцi
звернiть увагу, що шкiльнi пенали продаються з наповненням i без наповнення. У
пеналi з наповненням вже є все те приладдя, що може знадобитися дитинi. Пенал
без наповнення — це порожнiй пенал.
Сучаснi зошити дiляться
на звичайнi i на зошити для старшокласникiв. У останнiх зiбранi всi необхiднi
вiдомостi i формули, якi навряд чи знадобляться першокласнику. Папiр в зошитах
має бути якiсним i не скочуватися при письмi ручкою. Звернiть увагу, щоб
поверхня паперу була щiльною i рiвною, i з неї не стирчали чисельнi дрiбнi
паперовi «ворсинки». Такi ж вимоги пред'являються i до альбомiв для малювання.
Звичайно, окрiм
канцелярського приладдя першокласнику необхiдно i безлiч iнших речей.
Наприклад, форма, взуття i пiдручники. Але тут вже все залежить вiд конкретних
вимог Вашого учбового закладу.
Немає коментарів:
Дописати коментар